Брусловская светлана,
Израиль,
Брусловская Светлана живёт в Израиле с 1997 года.Образование высшее гуманитарное,пишет стихи.
Родилась и выросла на юге Хабаровского края в маленьком
уютном городе Биробиджане.
Более двадцати лет проработала в школе учителем начальных классов, затем учителем истории, преподавала музыку,изобразительное искуссство.
С юности печаталась в местной газете.
Четыре года назад пережила рождение свыше, получила духовное рождение и Господь стал давать мне стихи.
Душа моя живёт, не зная грусти.
Летит вновь безмятежно к небесам.
Господь, мой Бог, единый, Всемогущий.
Тебе лишь душу, сердце, жизнь отдам. e-mail автора:svetlana-56@list.ru
Прочитано 7875 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо! Понравилось стихотворение. Так держать! Успехов Вам . Действительно, уже отсюда должны быть видны плоды. Да благословит нас Бог всегда быть таковыми, какими Он хочет видеть нас. Очень хорошая концовка:
Небо-наш дом.Там святая обитель.
Там лишь блаженство,покой,тишина.
Каждый из нас на земле - просто житель.
Только отсюда уж святость видна.
Наталья Добында
2006-09-27 18:59:30
Очень понравилось Ваше творчество. Успехов Вам и Божьих благословений! Пишите еще!
Морозова Светлана
2006-09-27 19:17:50
Спасибо за отзывы и за неравнодушие.
Богуславский Владимир
2006-10-11 16:30:16
Два раза-"вдруг",два раза-"уж".
"слова-паразиты"-колючки для душ
Их много и так в этом сумрачном мире...
а то можно было б поставить-четыре.
Морозова Светлана
2006-10-14 13:09:50
Слова паразиты не так страшны, как люди,которым нравится делать больно окружающим.
Но потом эта же самая боль идёт в семью.
А жаль...
Утешение - Вячеслав Масада Посвяшаеться всем родителям которые пережили смерть своих детей в возрасте когда по нашим понятиям они должны были расти жить и радоваться
Публицистика : Где находится ключ к непрерывному помазанию в Церкви? - Владимир Сургай Псалтирь, Псалом 132
1 Блаженство братского общения
Песнь восхождения. Давида
1 Как хорошо и как приятно
жить братьям вместе!
2 Это — как драгоценный елей на голове,
стекающий на бороду,
бороду Ааронову,
стекающий на края одежды его;
3 как роса Ермонская,
сходящая на горы Сионские.
Ибо там заповедал Господь благословение
и жизнь на веки.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
